| осміши́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | осміши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осміші́мо, осміші́м | |
| 2 особа | осміши́ | осміші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осмішу́ | осмішимо́, осміши́м |
| 2 особа | осміши́ш | осмішите́ |
| 3 особа | осміши́ть | осміша́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | осміши́в | осміши́ли |
| жін.р. | осміши́ла | |
| сер.р. | осміши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| осміши́вши | ||