| | |
| осмі́шувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осмі́шувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осмі́шуймо |
| 2 особа | осмі́шуй | осмі́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осмі́шуватиму | осмі́шуватимемо, осмі́шуватимем |
| 2 особа | осмі́шуватимеш | осмі́шуватимете |
| 3 особа | осмі́шуватиме | осмі́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осмі́шую | осмі́шуємо, осмі́шуєм |
| 2 особа | осмі́шуєш | осмі́шуєте |
| 3 особа | осмі́шує | осмі́шують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осмі́шуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осмі́шував | осмі́шували |
| жін. р. | осмі́шувала |
| сер. р. | осмі́шувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| осмі́шуваний |
| Безособова форма |
| осмі́шувано |
| Дієприслівник |
| осмі́шувавши |
