| | |
| оснува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оснува́тися, оснува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осну́ймося, осну́ймось |
| 2 особа | осну́йся, осну́йсь | осну́йтеся, осну́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осную́ся, осную́сь | оснуємо́ся, оснуємо́сь, оснує́мся |
| 2 особа | оснує́шся | оснуєте́ся, оснуєте́сь |
| 3 особа | оснує́ться | осную́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | оснува́вся, оснува́всь | оснува́лися, оснува́лись |
| жін.р. | оснува́лася, оснува́лась |
| сер.р. | оснува́лося, оснува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оснува́вшись |
