| | |
| осолонцюва́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осолонцюва́тися, осолонцюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осолонцю́ймося, осолонцю́ймось |
| 2 особа | осолонцю́йся, осолонцю́йсь | осолонцю́йтеся, осолонцю́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осолонцю́юся, осолонцю́юсь | осолонцю́ємося, осолонцю́ємось, осолонцю́ємся |
| 2 особа | осолонцю́єшся | осолонцю́єтеся, осолонцю́єтесь |
| 3 особа | осолонцю́ється | осолонцю́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осолонцюва́вся, осолонцюва́всь | осолонцюва́лися, осолонцюва́лись |
| жін.р. | осолонцюва́лася, осолонцюва́лась |
| сер.р. | осолонцюва́лося, осолонцюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осолонцюва́вшись |
