| осору́жний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осору́жний | осору́жна | осору́жне | осору́жні |
| родовий | осору́жного | осору́жної | осору́жного | осору́жних |
| давальний | осору́жному | осору́жній | осору́жному | осору́жним |
| знахідний | осору́жний, осору́жного | осору́жну | осору́жне | осору́жні, осору́жних |
| орудний | осору́жним | осору́жною | осору́жним | осору́жними |
| місцевий | на/в осору́жному, осору́жнім | на/в осору́жній | на/в осору́жному, осору́жнім | на/в осору́жних |
| [розм.] | ||||