| | |
| оспо́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оспо́рюватися, оспо́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | оспо́рюватиметься | оспо́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | оспо́рюється | оспо́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оспо́рюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оспо́рювався, оспо́рювавсь | оспо́рювалися, оспо́рювались |
| жін. р. | оспо́рювалася, оспо́рювалась |
| сер. р. | оспо́рювалося, оспо́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оспо́рювавшись |
