| | |
| осрібли́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осрібли́тися, осрібли́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осріблі́мося, осріблі́мось, осріблі́мся |
| 2 особа | осрібли́ся, осрібли́сь | осріблі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осріблю́ся, осріблю́сь | осріблимо́ся, осріблимо́сь, осрібли́мся |
| 2 особа | осрібли́шся | осріблите́ся, осріблите́сь |
| 3 особа | осрібли́ться | осрібля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | осрібли́вся, осрібли́всь | осрібли́лися, осрібли́лись |
| жін.р. | осрібли́лася, осрібли́лась |
| сер.р. | осрібли́лося, осрібли́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осрібли́вшись |
