| остроко́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | остроко́льний | остроко́льна | остроко́льне | остроко́льні |
| родовий | остроко́льного | остроко́льної | остроко́льного | остроко́льних |
| давальний | остроко́льному | остроко́льній | остроко́льному | остроко́льним |
| знахідний | остроко́льний | остроко́льну | остроко́льне | остроко́льні |
| орудний | остроко́льним | остроко́льною | остроко́льним | остроко́льними |
| місцевий | на/в остроко́льному, остроко́льнім | на/в остроко́льній | на/в остроко́льному, остроко́льнім | на/в остроко́льних |