| ості́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ості́йний | ості́йна | ості́йне | ості́йні |
| родовий | ості́йного | ості́йної | ості́йного | ості́йних |
| давальний | ості́йному | ості́йній | ості́йному | ості́йним |
| знахідний | ості́йний | ості́йну | ості́йне | ості́йні |
| орудний | ості́йним | ості́йною | ості́йним | ості́йними |
| місцевий | на/в ості́йному, ості́йнім | на/в ості́йній | на/в ості́йному, ості́йнім | на/в ості́йних |