| | |
| осува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осува́ймо |
| 2 особа | осува́й | осува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осува́тиму | осува́тимемо, осува́тимем |
| 2 особа | осува́тимеш | осува́тимете |
| 3 особа | осува́тиме | осува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осува́ю | осува́ємо, осува́єм |
| 2 особа | осува́єш | осува́єте |
| 3 особа | осува́є | осува́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осува́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осува́в | осува́ли |
| жін. р. | осува́ла |
| сер. р. | осува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осува́вши |
