| осу́нутися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | осу́нутися, осу́нутись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | осу́ньмося, осу́ньмось | |
| 2 особа | осу́нься | осу́ньтеся, осу́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | осу́нуся, осу́нусь | осу́немося, осу́немось, осу́немся |
| 2 особа | осу́нешся | осу́нетеся, осу́нетесь |
| 3 особа | осу́неться | осу́нуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | осу́нувся, осу́нувсь | осу́нулися, осу́нулись |
| жін.р. | осу́нулася, осу́нулась | |
| сер.р. | осу́нулося, осу́нулось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| осу́нувшись | ||