| осуркува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осуркува́тий | осуркува́та | осуркува́те | осуркува́ті |
| родовий | осуркува́того | осуркува́тої | осуркува́того | осуркува́тих |
| давальний | осуркува́тому | осуркува́тій | осуркува́тому | осуркува́тим |
| знахідний | осуркува́того, осуркува́тий | осуркува́ту | осуркува́те | осуркува́тих, осуркува́ті |
| орудний | осуркува́тим | осуркува́тою | осуркува́тим | осуркува́тими |
| місцевий | на/в осуркува́тому, осуркува́тім | на/в осуркува́тій | на/в осуркува́тому, осуркува́тім | на/в осуркува́тих |