| | |
| осіка́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осіка́тися, осіка́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осіка́ймося, осіка́ймось |
| 2 особа | осіка́йся, осіка́йсь | осіка́йтеся, осіка́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осіка́тимуся, осіка́тимусь | осіка́тимемося, осіка́тимемось, осіка́тимемся |
| 2 особа | осіка́тимешся | осіка́тиметеся, осіка́тиметесь |
| 3 особа | осіка́тиметься | осіка́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осіка́юся, осіка́юсь | осіка́ємося, осіка́ємось, осіка́ємся |
| 2 особа | осіка́єшся | осіка́єтеся, осіка́єтесь |
| 3 особа | осіка́ється | осіка́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осіка́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осіка́вся, осіка́всь | осіка́лися, осіка́лись |
| жін. р. | осіка́лася, осіка́лась |
| сер. р. | осіка́лося, осіка́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осіка́вшись |
