| осіме́нений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | осіме́нений | осіме́нена | осіме́нене | осіме́нені |
| родовий | осіме́неного | осіме́неної | осіме́неного | осіме́нених |
| давальний | осіме́неному | осіме́неній | осіме́неному | осіме́неним |
| знахідний | осіме́нений | осіме́нену | осіме́нене | осіме́нені |
| орудний | осіме́неним | осіме́неною | осіме́неним | осіме́неними |
| місцевий | на/в осіме́неному, осіме́ненім | на/в осіме́неній | на/в осіме́неному, осіме́ненім | на/в осіме́нених |