| | |
| осіня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (хреститися; благословлятися; осяватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | осіня́тися, осіня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | осіня́ймося, осіня́ймось |
| 2 особа | осіня́йся, осіня́йсь | осіня́йтеся, осіня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осіня́тимуся, осіня́тимусь | осіня́тимемося, осіня́тимемось, осіня́тимемся |
| 2 особа | осіня́тимешся | осіня́тиметеся, осіня́тиметесь |
| 3 особа | осіня́тиметься | осіня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | осіня́юся, осіня́юсь | осіня́ємося, осіня́ємось, осіня́ємся |
| 2 особа | осіня́єшся | осіня́єтеся, осіня́єтесь |
| 3 особа | осіня́ється | осіня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| осіня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | осіня́вся, осіня́всь | осіня́лися, осіня́лись |
| жін. р. | осіня́лася, осіня́лась |
| сер. р. | осіня́лося, осіня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| осіня́вшись |
