| | |
| оташува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оташува́тися, оташува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оташу́ймося, оташу́ймось |
| 2 особа | оташу́йся, оташу́йсь | оташу́йтеся, оташу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оташу́юся, оташу́юсь | оташу́ємося, оташу́ємось, оташу́ємся |
| 2 особа | оташу́єшся | оташу́єтеся, оташу́єтесь |
| 3 особа | оташу́ється | оташу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | оташува́вся, оташува́всь | оташува́лися, оташува́лись |
| жін.р. | оташува́лася, оташува́лась |
| сер.р. | оташува́лося, оташува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оташува́вшись |
