отине́вицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | отине́вицький | отине́вицька | отине́вицьке | отине́вицькі |
родовий | отине́вицького | отине́вицької | отине́вицького | отине́вицьких |
давальний | отине́вицькому | отине́вицькій | отине́вицькому | отине́вицьким |
знахідний | отине́вицький, отине́вицького | отине́вицьку | отине́вицьке | отине́вицькі, отине́вицьких |
орудний | отине́вицьким | отине́вицькою | отине́вицьким | отине́вицькими |
місцевий | на/в отине́вицькому, отине́вицькім | на/в отине́вицькій | на/в отине́вицькому, отине́вицькім | на/в отине́вицьких |