| | |
| отира́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отира́тися, отира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отира́ймося, отира́ймось |
| 2 особа | отира́йся, отира́йсь | отира́йтеся, отира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отира́тимуся, отира́тимусь | отира́тимемося, отира́тимемось, отира́тимемся |
| 2 особа | отира́тимешся | отира́тиметеся, отира́тиметесь |
| 3 особа | отира́тиметься | отира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отира́юся, отира́юсь | отира́ємося, отира́ємось, отира́ємся |
| 2 особа | отира́єшся | отира́єтеся, отира́єтесь |
| 3 особа | отира́ється | отира́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отира́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отира́вся, отира́всь | отира́лися, отира́лись |
| жін. р. | отира́лася, отира́лась |
| сер. р. | отира́лося, отира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отира́вшись |
