отова́рити – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | отова́рити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | отова́рмо | |
2 особа | отова́р | отова́рте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | отова́рю | отова́римо, отова́рим |
2 особа | отова́риш | отова́рите |
3 особа | отова́рить | отова́рять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | отова́рив | отова́рили |
жін.р. | отова́рила | |
сер.р. | отова́рило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
отова́ривши |