| | |
| ото́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ото́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ото́плюймо |
| 2 особа | ото́плюй | ото́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ото́плюватиму | ото́плюватимемо, ото́плюватимем |
| 2 особа | ото́плюватимеш | ото́плюватимете |
| 3 особа | ото́плюватиме | ото́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ото́плюю | ото́плюємо, ото́плюєм |
| 2 особа | ото́плюєш | ото́плюєте |
| 3 особа | ото́плює | ото́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ото́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ото́плював | ото́плювали |
| жін. р. | ото́плювала |
| сер. р. | ото́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ото́плюваний |
| Безособова форма |
| ото́плювано |
| Дієприслівник |
| ото́плювавши |
