| оторопі́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оторопі́лий | оторопі́ла | оторопі́ле | оторопі́лі |
| родовий | оторопі́лого | оторопі́лої | оторопі́лого | оторопі́лих |
| давальний | оторопі́лому | оторопі́лій | оторопі́лому | оторопі́лим |
| знахідний | оторопі́лий, оторопі́лого | оторопі́лу | оторопі́ле | оторопі́лі, оторопі́лих |
| орудний | оторопі́лим | оторопі́лою | оторопі́лим | оторопі́лими |
| місцевий | на/в оторопі́лому, оторопі́лім | на/в оторопі́лій | на/в оторопі́лому, оторопі́лім | на/в оторопі́лих |
| [розм.] | ||||