| оторо́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оторо́чений | оторо́чена | оторо́чене | оторо́чені |
| родовий | оторо́ченого | оторо́ченої | оторо́ченого | оторо́чених |
| давальний | оторо́ченому | оторо́ченій | оторо́ченому | оторо́ченим |
| знахідний | оторо́чений | оторо́чену | оторо́чене | оторо́чені |
| орудний | оторо́ченим | оторо́ченою | оторо́ченим | оторо́ченими |
| місцевий | на/в оторо́ченому, оторо́ченім | на/в оторо́ченій | на/в оторо́ченому, оторо́ченім | на/в оторо́чених |