| оторфува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оторфува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оторфу́ймо | |
| 2 особа | оторфу́й | оторфу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оторфу́ю | оторфу́ємо, оторфу́єм |
| 2 особа | оторфу́єш | оторфу́єте |
| 3 особа | оторфу́є | оторфу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оторфува́в | оторфува́ли |
| жін.р. | оторфува́ла | |
| сер.р. | оторфува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| оторфо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| оторфо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| оторфува́вши | ||