| отото́жнити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | отото́жнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отото́жнімо, отото́жнім | |
| 2 особа | отото́жни | отото́жніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отото́жню | отото́жнимо, отото́жним |
| 2 особа | отото́жниш | отото́жните |
| 3 особа | отото́жнить | отото́жнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | отото́жнив | отото́жнили |
| жін.р. | отото́жнила | |
| сер.р. | отото́жнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| отото́жнений | ||
| Безособова форма | ||
| отото́жнено | ||
| Дієприслівник | ||
| отото́жнивши | ||