| оточа́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| (оточуватися) | ||
| Інфінітив | оточа́тися, оточа́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оточа́ймося, оточа́ймось | |
| 2 особа | оточа́йся, оточа́йсь | оточа́йтеся, оточа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оточа́тимуся, оточа́тимусь | оточа́тимемося, оточа́тимемось, оточа́тимемся |
| 2 особа | оточа́тимешся | оточа́тиметеся, оточа́тиметесь |
| 3 особа | оточа́тиметься | оточа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оточа́юся, оточа́юсь | оточа́ємося, оточа́ємось, оточа́ємся |
| 2 особа | оточа́єшся | оточа́єтеся, оточа́єтесь |
| 3 особа | оточа́ється | оточа́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| оточа́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | оточа́вся, оточа́всь | оточа́лися, оточа́лись |
| жін. р. | оточа́лася, оточа́лась | |
| сер. р. | оточа́лося, оточа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оточа́вшись | ||