| ото́чення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ото́чення | ото́чення |
| родовий | ото́чення | ото́чень |
| давальний | ото́ченню | ото́ченням |
| знахідний | ото́чення | ото́чення |
| орудний | ото́ченням | ото́ченнями |
| місцевий | на/в ото́ченні, ото́ченню | на/в ото́ченнях |
| кличний | ото́чення* | ото́чення* |