| оточи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оточи́тися, оточи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оточі́мося, оточі́мось, оточі́мся | |
| 2 особа | оточи́ся, оточи́сь | оточі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оточу́ся, оточу́сь | ото́чимося, ото́чимось, ото́чимся |
| 2 особа | ото́чишся | ото́читеся, ото́читесь |
| 3 особа | ото́читься | ото́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оточи́вся, оточи́всь | оточи́лися, оточи́лись |
| жін.р. | оточи́лася, оточи́лась | |
| сер.р. | оточи́лося, оточи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оточи́вшись | ||