| | |
| ото́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ото́чуватися, ото́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | ото́чуватиметься | ото́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | ото́чується | ото́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ото́чуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ото́чувався, ото́чувавсь | ото́чувалися, ото́чувались |
| жін. р. | ото́чувалася, ото́чувалась |
| сер. р. | ото́чувалося, ото́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ото́чувавшись |
