отру́тник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | отру́тник | отру́тники |
родовий | отру́тника | отру́тників |
давальний | отру́тникові, отру́тнику | отру́тникам |
знахідний | отру́тника | отру́тників |
орудний | отру́тником | отру́тниками |
місцевий | на/в отру́тникові, отру́тнику | на/в отру́тниках |
кличний | отру́тнику | отру́тники |
[рідко] |