отру́шений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | отру́шений | отру́шена | отру́шене | отру́шені |
родовий | отру́шеного | отру́шеної | отру́шеного | отру́шених |
давальний | отру́шеному | отру́шеній | отру́шеному | отру́шеним |
знахідний | отру́шений, отру́шеного | отру́шену | отру́шене | отру́шені, отру́шених |
орудний | отру́шеним | отру́шеною | отру́шеним | отру́шеними |
місцевий | на/в отру́шеному, отру́шенім | на/в отру́шеній | на/в отру́шеному, отру́шенім | на/в отру́шених |
[рідко] |