| отру́шуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | отру́шуватися, отру́шуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отру́шуймося, отру́шуймось | |
| 2 особа | отру́шуйся, отру́шуйсь | отру́шуйтеся, отру́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отру́шуватимуся, отру́шуватимусь | отру́шуватимемося, отру́шуватимемось, отру́шуватимемся |
| 2 особа | отру́шуватимешся | отру́шуватиметеся, отру́шуватиметесь |
| 3 особа | отру́шуватиметься | отру́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отру́шуюся, отру́шуюсь | отру́шуємося, отру́шуємось, отру́шуємся |
| 2 особа | отру́шуєшся | отру́шуєтеся, отру́шуєтесь |
| 3 особа | отру́шується | отру́шуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| отру́шуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | отру́шувався, отру́шувавсь | отру́шувалися, отру́шувались |
| жін. р. | отру́шувалася, отру́шувалась | |
| сер. р. | отру́шувалося, отру́шувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| отру́шувавшись | ||