| отру́шувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | отру́шувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отру́шуймо | |
| 2 особа | отру́шуй | отру́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отру́шуватиму | отру́шуватимемо, отру́шуватимем |
| 2 особа | отру́шуватимеш | отру́шуватимете |
| 3 особа | отру́шуватиме | отру́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отру́шую | отру́шуємо, отру́шуєм |
| 2 особа | отру́шуєш | отру́шуєте |
| 3 особа | отру́шує | отру́шують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| отру́шуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | отру́шував | отру́шували |
| жін. р. | отру́шувала | |
| сер. р. | отру́шувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| отру́шувавши | ||