| | |
| отру́шувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | отру́шувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | отру́шуймо |
| 2 особа | отру́шуй | отру́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отру́шуватиму | отру́шуватимемо, отру́шуватимем |
| 2 особа | отру́шуватимеш | отру́шуватимете |
| 3 особа | отру́шуватиме | отру́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | отру́шую | отру́шуємо, отру́шуєм |
| 2 особа | отру́шуєш | отру́шуєте |
| 3 особа | отру́шує | отру́шують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| отру́шуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | отру́шував | отру́шували |
| жін. р. | отру́шувала |
| сер. р. | отру́шувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| отру́шувавши |
