| отруї́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | отруї́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отруї́мо, отруї́м | |
| 2 особа | отруї́ | отруї́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отрую́ | отру́їмо, отру́їм |
| 2 особа | отру́їш | отру́їте |
| 3 особа | отру́їть | отру́ять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | отруї́в | отруї́ли |
| жін.р. | отруї́ла | |
| сер.р. | отруї́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| отру́єний | ||
| Безособова форма | ||
| отру́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| отруї́вши | ||