оттаке́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | оттаке́нний | оттаке́нна | оттаке́нне | оттаке́нні |
родовий | оттаке́нного | оттаке́нної | оттаке́нного | оттаке́нних |
давальний | оттаке́нному | оттаке́нній | оттаке́нному | оттаке́нним |
знахідний | оттаке́нний, оттаке́нного | оттаке́нну | оттаке́нне | оттаке́нні, оттаке́нних |
орудний | оттаке́нним | оттаке́нною | оттаке́нним | оттаке́нними |
місцевий | на/в оттаке́нному, оттаке́ннім | на/в оттаке́нній | на/в оттаке́нному, оттаке́ннім | на/в оттаке́нних |
[рідко] |