отума́нювати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | отума́нювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | отума́нюймо | |
2 особа | отума́нюй | отума́нюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | отума́нюватиму | отума́нюватимемо, отума́нюватимем |
2 особа | отума́нюватимеш | отума́нюватимете |
3 особа | отума́нюватиме | отума́нюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | отума́нюю | отума́нюємо, отума́нюєм |
2 особа | отума́нюєш | отума́нюєте |
3 особа | отума́нює | отума́нюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
отума́нюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | отума́нював | отума́нювали |
жін. р. | отума́нювала | |
сер. р. | отума́нювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
отума́нюваний | ||
Безособова форма | ||
отума́нювано | ||
Дієприслівник | ||
отума́нювавши |