отумані́лий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | отумані́лий | отумані́ла | отумані́ле | отумані́лі |
родовий | отумані́лого | отумані́лої | отумані́лого | отумані́лих |
давальний | отумані́лому | отумані́лій | отумані́лому | отумані́лим |
знахідний | отумані́лий, отумані́лого | отумані́лу | отумані́ле | отумані́лі, отумані́лих |
орудний | отумані́лим | отумані́лою | отумані́лим | отумані́лими |
місцевий | на/в отумані́лому, отумані́лім | на/в отумані́лій | на/в отумані́лому, отумані́лім | на/в отумані́лих |
[розм.] |