| отуре́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | отуре́чений | отуре́чена | отуре́чене | отуре́чені |
| родовий | отуре́ченого | отуре́ченої | отуре́ченого | отуре́чених |
| давальний | отуре́ченому | отуре́ченій | отуре́ченому | отуре́ченим |
| знахідний | отуре́чений, отуре́ченого | отуре́чену | отуре́чене | отуре́чені, отуре́чених |
| орудний | отуре́ченим | отуре́ченою | отуре́ченим | отуре́ченими |
| місцевий | на/в отуре́ченому, отуре́ченім | на/в отуре́ченій | на/в отуре́ченому, отуре́ченім | на/в отуре́чених |