| отуре́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | отуре́чуватися, отуре́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | отуре́чуймося, отуре́чуймось | |
| 2 особа | отуре́чуйся, отуре́чуйсь | отуре́чуйтеся, отуре́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отуре́чуватимуся, отуре́чуватимусь | отуре́чуватимемося, отуре́чуватимемось, отуре́чуватимемся |
| 2 особа | отуре́чуватимешся | отуре́чуватиметеся, отуре́чуватиметесь |
| 3 особа | отуре́чуватиметься | отуре́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | отуре́чуюся, отуре́чуюсь | отуре́чуємося, отуре́чуємось, отуре́чуємся |
| 2 особа | отуре́чуєшся | отуре́чуєтеся, отуре́чуєтесь |
| 3 особа | отуре́чується | отуре́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| отуре́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | отуре́чувався, отуре́чувавсь | отуре́чувалися, отуре́чувались |
| жін. р. | отуре́чувалася, отуре́чувалась | |
| сер. р. | отуре́чувалося, отуре́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| отуре́чувавшись | ||