| | |
| оті́нювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оті́нювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оті́нюймо |
| 2 особа | оті́нюй | оті́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оті́нюватиму | оті́нюватимемо, оті́нюватимем |
| 2 особа | оті́нюватимеш | оті́нюватимете |
| 3 особа | оті́нюватиме | оті́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оті́нюю | оті́нюємо, оті́нюєм |
| 2 особа | оті́нюєш | оті́нюєте |
| 3 особа | оті́нює | оті́нюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оті́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оті́нював | оті́нювали |
| жін. р. | оті́нювала |
| сер. р. | оті́нювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| оті́нюваний |
| Безособова форма |
| оті́нювано |
| Дієприслівник |
| оті́нювавши |
