| офо́рмитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | офо́рмитися, офо́рмитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | офо́рммося, офо́рммось | |
| 2 особа | офо́рмся | офо́рмтеся, офо́рмтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | офо́рмлюся, офо́рмлюсь | офо́рмимося, офо́рмимось, офо́рмимся |
| 2 особа | офо́рмишся | офо́рмитеся, офо́рмитесь |
| 3 особа | офо́рмиться | офо́рмляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | офо́рмився, офо́рмивсь | офо́рмилися, офо́рмились |
| жін.р. | офо́рмилася, офо́рмилась | |
| сер.р. | офо́рмилося, офо́рмилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| офо́рмившись | ||