| | |
| офранцу́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | офранцу́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | офранцу́жуймо |
| 2 особа | офранцу́жуй | офранцу́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | офранцу́жуватиму | офранцу́жуватимемо, офранцу́жуватимем |
| 2 особа | офранцу́жуватимеш | офранцу́жуватимете |
| 3 особа | офранцу́жуватиме | офранцу́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | офранцу́жую | офранцу́жуємо, офранцу́жуєм |
| 2 особа | офранцу́жуєш | офранцу́жуєте |
| 3 особа | офранцу́жує | офранцу́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| офранцу́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | офранцу́жував | офранцу́жували |
| жін. р. | офранцу́жувала |
| сер. р. | офранцу́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| офранцу́жувавши |
