| офранцу́жувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | офранцу́жувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | офранцу́жуймо | |
| 2 особа | офранцу́жуй | офранцу́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | офранцу́жуватиму | офранцу́жуватимемо, офранцу́жуватимем |
| 2 особа | офранцу́жуватимеш | офранцу́жуватимете |
| 3 особа | офранцу́жуватиме | офранцу́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | офранцу́жую | офранцу́жуємо, офранцу́жуєм |
| 2 особа | офранцу́жуєш | офранцу́жуєте |
| 3 особа | офранцу́жує | офранцу́жують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| офранцу́жуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | офранцу́жував | офранцу́жували |
| жін. р. | офранцу́жувала | |
| сер. р. | офранцу́жувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| офранцу́жувавши | ||