офутеро́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | офутеро́ваний | офутеро́вана | офутеро́ване | офутеро́вані |
родовий | офутеро́ваного | офутеро́ваної | офутеро́ваного | офутеро́ваних |
давальний | офутеро́ваному | офутеро́ваній | офутеро́ваному | офутеро́ваним |
знахідний | офутеро́ваний | офутеро́вану | офутеро́ване | офутеро́вані |
орудний | офутеро́ваним | офутеро́ваною | офутеро́ваним | офутеро́ваними |
місцевий | на/в офутеро́ваному, офутеро́ванім | на/в офутеро́ваній | на/в офутеро́ваному, офутеро́ванім | на/в офутеро́ваних |