| офі́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | офі́рний | офі́рна | офі́рне | офі́рні |
| родовий | офі́рного | офі́рної | офі́рного | офі́рних |
| давальний | офі́рному | офі́рній | офі́рному | офі́рним |
| знахідний | офі́рний, офі́рного | офі́рну | офі́рне | офі́рні, офі́рних |
| орудний | офі́рним | офі́рною | офі́рним | офі́рними |
| місцевий | на/в офі́рному, офі́рнім | на/в офі́рній | на/в офі́рному, офі́рнім | на/в офі́рних |
| [рідко] | ||||