офіці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | офіці́йний | офіці́йна | офіці́йне | офіці́йні |
родовий | офіці́йного | офіці́йної | офіці́йного | офіці́йних |
давальний | офіці́йному | офіці́йній | офіці́йному | офіці́йним |
знахідний | офіці́йний, офіці́йного | офіці́йну | офіці́йне | офіці́йні, офіці́йних |
орудний | офіці́йним | офіці́йною | офіці́йним | офіці́йними |
місцевий | на/в офіці́йному, офіці́йнім | на/в офіці́йній | на/в офіці́йному, офіці́йнім | на/в офіці́йних |