охво́стуватий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | охво́стуватий | охво́стувата | охво́стувате | охво́стуваті |
родовий | охво́стуватого | охво́стуватої | охво́стуватого | охво́стуватих |
давальний | охво́стуватому | охво́стуватій | охво́стуватому | охво́стуватим |
знахідний | охво́стуватий | охво́стувату | охво́стувате | охво́стуваті |
орудний | охво́стуватим | охво́стуватою | охво́стуватим | охво́стуватими |
місцевий | на/в охво́стуватому, охво́стуватім | на/в охво́стуватій | на/в охво́стуватому, охво́стуватім | на/в охво́стуватих |