охочекомо́нник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | охочекомо́нник | охочекомо́нники |
родовий | охочекомо́нника | охочекомо́нників |
давальний | охочекомо́нникові, охочекомо́ннику | охочекомо́нникам |
знахідний | охочекомо́нника | охочекомо́нників |
орудний | охочекомо́нником | охочекомо́нниками |
місцевий | на/в охочекомо́нникові, охочекомо́ннику | на/в охочекомо́нниках |
кличний | охочекомо́ннику | охочекомо́нники |
[іст.] |