охре́щений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | охре́щений | охре́щена | охре́щене | охре́щені |
родовий | охре́щеного | охре́щеної | охре́щеного | охре́щених |
давальний | охре́щеному | охре́щеній | охре́щеному | охре́щеним |
знахідний | охре́щений, охре́щеного | охре́щену | охре́щене | охре́щені, охре́щених |
орудний | охре́щеним | охре́щеною | охре́щеним | охре́щеними |
місцевий | на/в охре́щеному, охре́щенім | на/в охре́щеній | на/в охре́щеному, охре́щенім | на/в охре́щених |