| оцементо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оцементо́ваний | оцементо́вана | оцементо́ване | оцементо́вані |
| родовий | оцементо́ваного | оцементо́ваної | оцементо́ваного | оцементо́ваних |
| давальний | оцементо́ваному | оцементо́ваній | оцементо́ваному | оцементо́ваним |
| знахідний | оцементо́ваний, оцементо́ваного | оцементо́вану | оцементо́ване | оцементо́вані, оцементо́ваних |
| орудний | оцементо́ваним | оцементо́ваною | оцементо́ваним | оцементо́ваними |
| місцевий | на/в оцементо́ваному, оцементо́ванім | на/в оцементо́ваній | на/в оцементо́ваному, оцементо́ванім | на/в оцементо́ваних |