оцу́пкуватий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | оцу́пкуватий | оцу́пкувата | оцу́пкувате | оцу́пкуваті |
родовий | оцу́пкуватого | оцу́пкуватої | оцу́пкуватого | оцу́пкуватих |
давальний | оцу́пкуватому | оцу́пкуватій | оцу́пкуватому | оцу́пкуватим |
знахідний | оцу́пкуватий, оцу́пкуватого | оцу́пкувату | оцу́пкувате | оцу́пкуваті, оцу́пкуватих |
орудний | оцу́пкуватим | оцу́пкуватою | оцу́пкуватим | оцу́пкуватими |
місцевий | на/в оцу́пкуватому, оцу́пкуватім | на/в оцу́пкуватій | на/в оцу́пкуватому, оцу́пкуватім | на/в оцу́пкуватих |