очарува́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | очарува́ння | |
родовий | очарува́ння | |
давальний | очарува́нню | |
знахідний | очарува́ння | |
орудний | очарува́нням | |
місцевий | на/в очарува́нні, очарува́нню | |
кличний | очарува́ння* | |
[рідко] |